"Гладіатор-2": спадок батька Коммода
Про те, яким вийшов сиквел легендарного неопеплуму, розповідає кінокритик Ігор Кромф.
Пеплум переживав свій розквіт в епоху Золотого Голлівуду, коли існував цензурний кодекс Гейза. Ці псевдоісторичні фільми, що мали античні або біблійні мотиви, акцентували увагу на масовості та видовищності, закладаючи основи для сучасних блокбастерів. Однак, з приходом Нового Голлівуду, що привніс більш серйозні та бюджетно обмежені фільми, популярність пеплумів почала згасати. Проте, в Румунії 1960-х-1970-х років, незважаючи на комуністичний режим Ніколае Чаушеску, цей жанр продовжував існувати, адже влада намагалася створити пропагандистський міф про румунське походження, пов'язуючи його з римлянами або дакійцями.
Однак ніхто серйозно не говорив про пеплум як жанр до 2000 року. Рідлі Скотт розпочав ХХІ століття появою неопеплуму "Гладіатор" з Расселом Кроу. Цей фільм запустив цілу низку неопеплумів у 2000-х роках, як то "Троя" Вольфганга Петерсена, "Александр" Олівера Стоуна, "Король Артур" Антуана Фукуа, "Останній легіон" Дага Лефрела та ще багато інших, включно з кінокоміксом "300 спартанців" Зака Снайдера.
Протягом останніх двадцяти п’яти років Рідлі Скотт займався створенням різноманітного кіно, уникаючи пеплумів. Його творчість охоплює широкий спектр жанрів - від майже документальної візуалізації битви за Могадишо у "Падінні "Чорного яструба"" до релігійно-філософських тем у продовженні "Чужого". Останнім часом режисер повернувся до свого улюбленого жанру - грандіозної історичної драми. Це повернення виявилося неоднозначним: деякі роботи, такі як "Остання дуель", отримали позитивні відгуки, тоді як інші, наприклад "Наполеон", залишилися під питанням.
Фото: Apple TV Кадр з фільму 'Наполеон'
"Чужий. Ромул": повернутися до початку
Відродження жанру пеплум у 2000-х роках стало одним з найзначніших досягнень Рідлі Скотта у кінематографі, принаймні в контексті нагород Оскара. Ідея продовження фільму, що зображує епічні битви Стародавнього Риму, зародилася у нього ще в 2001 році. Проте, через численні труднощі та обставини, реалізація цього проекту відкладалася на тривалий час. Лише у 2018 році Скотт вирішив взяти на себе роль не тільки режисера, але й продюсера продовження культового "Гладіатора". Сценарій для фільму створили Пітер Крейг, знаний за роботою над "Бетменом" Метта Рівза, та Девід Скарпа, який працював над "Всі гроші світу" і "Наполеон" для Рідлі Скотта. Наразі він також займається розробкою неопеплуму "Клеопатра" для Дені Вільньова.
Від початку створення сценарію була відома головна інтрига: син Максимуса Коммода Луцилій вижив, і саме він стане головним героєм другого "Гладіатора". Глядачам про це повідомили у першому ж трейлері до стрічки. Події фільму розгортаються за 10-15 років після подій першого "Гладіатора". Луцилій (Пол Мескаль) живе в Нумідії - античному царстві на території сучасного Алжиру. Нумідію от-от мають завоювати римляни на чолі з генералом Маркусом Акацієм (Педро Паскаль). Звісно, Луцилій стає на захист рідного дому. В боях за Нумідію гине дружина Луцилія, а сам він потрапляє в рабство і таким чином повертається на батьківщину, з якої втік малим. Тут його купує рабовласник Макрініус (Дензел Вашингтон), який спеціалізується на гладіаторських боях і плете інтриги, аби отримати більше влади та впливу у Римі, яким правлять близнюки Гета (Джозеф Квін) та Каракала (Фред Хехінгер).
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
Луцілій одержимий помстою генералу Маркусу Акацію (який, за іронією долі, є його вітчимом) і починає шлях гладіатора. На тлі його боїв у Колізеї розгортаються не менш запеклі підкилимні битви між Акацієм та Макрініусом за управлінням Римом, адже імператори Гета та Каракала (реальні історичні персонажі) - справжні ідіоти. От тільки Акаціус хоче це змінити, а Маркініус - цим скористатись.
Не існувало такого кінокритика 2000-х або кіноблогера 2010-х, який би не громив першу частину "Гладіатора" за історичні невідповідності, вишукуючи джинси на відвідувачах Колізею, кавові станканчики в кадрі чи повітряну смугу від літака на небі. Щоправда, не кожен згадував, що жанр пеплуму відпочатку був псевдоісторичний і ніколи не намагався точно відтворювати епоху. Завдання пеплуму інше: створити масштабне видовище, яке захоплює дух. Для Рідлі Скотта неопеплум став ідеальним жанром, адже режисер ніколи не приховував, що між історичною достовірністю і видовщністю зображеного він обере друге. Чого вартує лише недавня заочна сварка між Скоттом та істориками щодо фільму "Наполеон".
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
"Наполеон" — это не десерт.
У "Гладіаторі-2" Скотт не просто ігнорує випадкові ляпи, а прямо вставляє те, чого в Стародавньому Римі не могло бути, на кшталт читання ранкових газет чи хірургічного зашивання ран. Однак у видовищності Скотт не поступається нікому, створюючи одну з найепічніших стрічок не лише цього, а й декількох попередніх років. У фільмі є сцени боїв з мавпами-людожерами та носорогом, верхи на якому їде гладіатор. Бій у воді - навмахію, - Рідлі Скотт доповнює акулами. Усе це вигадка, але вона виглядає настільки яскраво та масштабно, що реальність тут уже не така й принципова. І це опис лише трьох сцен; левова ж доля цього 150-хвилинного дійства складається з дрібніших боїв на мечах та голіруч, які вражають хореографією.
"Гладіатор-2" значно динамічніший за свого попередника. Однак сюжет його ще більш слабкий. Єдиний актор, отримує достатньо простору для гри у кадрі - це Дензел Вашингтон. Його Макрініус - фрагментарно описаний персонаж раба, що став рабовласником, але велика кількість сцен та діалогів дає Вашингтону відіграти цілий спектр цієї особистості, від улесливого підлабузництва до цинічного макіавелізму.
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
Пол Мескаль і Педро Паскаль обидва опинилися у ситуації, де їхні персонажі не отримують достатньо можливостей для вираження. Паскаль має обмежений екранний час, оскільки його роль Маркуса Акація вимагає більше присутності, ніж активної гри. Хоча образ Луцилія виглядає важливим, Пол Мескалю доводиться більше зосереджуватись на хореографії бойових сцен, а не на акторській майстерності. У тих моментах, де від нього все ж очікують емоційної гри, роль зводиться до штампів пафосу та сентиментальності, характерних для блокбастерів. Це ж стосується й головної акторки Конні Нільсен, яка втілює матір Луцилія - Луциллу. Хоча вона вдало передає образ бунтівної матері, її роль не відзначається великою глибиною чи різноманіттям виконавчих можливостей.
У певний момент стрічки Луцилій з'являється біля могили свого батька Максимуса Коммода, яка прикрашена його мечем та знаменитою бронею. Тінь батька тяжіє не лише над Луцилієм, а й над усією історією. "Гладіатор-2" безсумнівно залишається під впливом свого попередника. Навіть якщо Луцилій намагається подолати цю тінь, одягнувши батькові обладунки перед вирішальним боєм, другий "Гладіатор", незважаючи на свою епічність та масштаб, так і не може вирватися з тіні першої частини.
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
Зображення: imdb.com Сцена з фільму 'Гладіатор-2'.
"Гладіатор-2" - це дійсно вражаючий блокбастер, що запам'ятається надовго. В умовах обмеженої кількості якісних фільмів 2024 року, він вирізняється як один із найкращих. Хоча його сценарій має певні недоліки, величність візуального ряду повністю їх компенсує. Проте, стати культурним явищем, яке б оживило забутий жанр, йому не судилося. Луцилій може вдягнути броню Коммода, але це не зменшить величі Максимуса.
