Правозахисники підкреслюють важливість знаходження шляхів для розв'язання питання верифікації документів, виданих під час окупації.
В Україні необхідно знайти ефективне рішення для спрощення процесу верифікації документів, виданих на територіях, що перебувають під окупацією.
Про це в ефірі Українського радіо повідомила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Олена Луньова, передає Укрінформ.
Експерт зазначила, що Україна не визнає жодні документи, видані в умовах окупації. Проте закон встановлює певні винятки: документи, що стосуються народження, шлюбу, розірвання шлюбу та смерті, можуть бути подані до державного реєстратора і слугують підставою для оформлення українських документів.
"Ця законодавча норма існує вже досить давно, але досі не діяла на практиці. Для отримання українських документів, що підтверджують акти цивільного стану, відбувані в умовах окупації, завжди потрібно звертатися до суду з заявою про підтвердження даного факту. Хоча ця процедура є спрощеною, насправді вона не така вже й зручна для використання, оскільки багато людей все ще відчувають страх перед судовими розглядами", - зазначила Луньова.
За її словами, щодо актів цивільного стану з 2016 року діє спрощена судова процедура, і вона більш-менш зрозуміла. Проте щодо інших документів процедури майже не передбачені.
"Ми просто відмовляємося приймати їхню реальність, що фактично означає, що ми перекладаємо тягар недійсності документів на тих, хто живе в окупації, і які з різних причин, що не залежать від них, змушені залишатися там", - зазначила правозахисниця.
Вона також зауважила, що останнім часом є багато ухвал суду про відмову у відкритті провадження про встановлення факту смерті особи на окупованій території. Тому що заявник має довести, що людина померла внаслідок окупації, а зробити це непросто або навіть неможливо.
Крім того, наголосила Луньова, чим довше триває окупація, тим складніше у суді доводити народження дітей.
"Тому що в окупації теж відбувається укладання шлюбу, люди одружуються, змінюють прізвища. І іноді в документах про народження дитини прізвище матері не збігається з її прізвищем в українських документах. Тому з простої процедури - піти до суду і встановити факт - деяким батькам доводиться встановлювати факт батьківства, деяким матерям доводиться доводити, що вона - це вона. І це дуже складна історія, особливо для територій, які перебувають під тривалою окупацією - Крим, Донеччина, Луганщина... І тому ми зараз можемо сказати, що Україна знає тільки про кожну десяту дитину, народжену в Криму. А може, й менше. Тобто ми, по суті, про дітей, які живуть на території окупованого Криму, не знаємо нічого", - наголосила вона.
Згідно з висловлюваннями Луньової, саме через це активісти з прав людини виступають за варіант вирішення питань поза судом.
"Тому що, в першу чергу, суди не виконують свою судову функцію - вони не опитують свідків, не порівнюють докази. Вони фактично закріплюють те, що написано в документах, які приносить людина... Це або медичні документи, які зафіксували факт народження дитини або смерті особи, або це документи органів реєстрації цивільного стану РФ. І суд, дивлячись на ці два документи, встановлює факт... У принципі, це може робити і РАГС. Бо, по-перше, так прямо передбачено в законі, а, по-друге, це природно для РАГСУ. Звичайно, треба говорити про певні речі убезпечення", - заявила Луньова.
Водночас вона підкреслила наявність значного попиту на отримання українських документів. "Цей запит має виходити не лише з української сторони, адже це дозволить нам накопичувати різноманітні докази. Мова йде не тільки про свідоцтва про народження та смерть, але й про осіб, які їх підписують. Це стосується не тільки актів цивільного стану, а й інших документів. У майбутньому, коли постане питання відповідальності за наслідки окупації, ми зможемо, принаймні, ідентифікувати осіб, які виконували різні адміністративні функції. Ми підтримуємо адміністративну процедуру, але з певними уточненнями. Можливо, це стане пілотним, експериментальним проектом, який ми зможемо протестувати. Адже, коли ми говоримо про деокупацію, розуміємо, що судова система не зможе впоратися з величезною кількістю документів, виданих в умовах окупації, особливо на цілому півострові. Просте звернення до судів не вирішить проблему, оскільки вони не зможуть обробити мільйони таких документів," - зазначила експерт.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві юстиції України наголошують, що паспорти РФ, насильно вручені українцям на тимчасово окупованих територіях, не мають жодної юридичної чинності.