Чому ми ініціюємо створення парламентського бюджетного офісу?
Бюджетний процес увійшов у стадію кульмінації. Цього тижня Верховна Рада планує затвердити державний бюджет на 2025 рік.
Однак справа не лише в справедливості розподілу ресурсів, але й у тому, чи володіє парламент необхідними механізмами для прийняття обґрунтованих та автономних рішень.
Чи може Верховна Рада успішно реалізовувати свою основну функцію контролю за державними фінансами, покладаючись не лише на інформацію та аналітичні матеріали, які надає уряд?
Під час засідання комітету з бюджетних питань, що відбулося 18 листопада, були озвучені результати опитування серед народних депутатів, яке проводилось у рамках програми USAID "Рада: наступне покоління".
Наведу кілька висновків цього дослідження: майже 75% депутатів бракує аналітичної інформації з тих чи інших аспектів головного кошторису, а 65% при роботі із законопроєктом про бюджет не вистачає часу на його ґрунтовний аналіз.
Саме тому комітет з питань бюджету підтримав ініціативу створення Парламентського бюджетного офісу (ПБО), який надаватиме депутатам незалежні аналітичні дані, сприяючи ухваленню обґрунтованих рішень і підвищенню прозорості бюджетного процесу.
На даний момент приблизно 70% знань і навичок, пов'язаних з бюджетним процесом та основними статтями кошторису, зосереджені в Міністерстві фінансів. Рахункова палата контролює близько 20%, в той час як апарат Верховної Ради та бюджетний комітет мають лише 10% (за даними інтерв'ю з депутатами).
Це призводить до нерівного доступу до аналітичних даних, що ускладнює діяльність депутатів і знижує ефективність контролю з боку парламенту.
Бюджетний офіс парламенту надасть депутатам об'єктивний і детальний аналіз проектів бюджету, економічних прогнозів та фіскальної політики. Це сприятиме зменшенню залежності парламенту від інформації, яку постачають органи виконавчої влади, підвищить прозорість прийнятих рішень і дозволить Верховній Раді відігравати більш активну роль у бюджетному процесі - від формулювання пропозицій до контролю за їх реалізацією.
Створення ПБО критично важливе через низку факторів.
По-перше, війна постає перед нами з величезними викликами у сфері управління фінансами держави. Ресурси країни вкрай обмежені, і кожна гривня повинна використовуватися з максимальною ефективністю, щоб задовольнити як потреби оборонного сектору, так і потреби відновлення національної інфраструктури. ПБО стане важливим незалежним інструментом, що надасть парламенту можливість не лише затверджувати оптимальний бюджет, але й контролювати його виконання, виявляти неефективні витрати та запобігати корупційним діям.
По-друге, інтеграція з Європейським Союзом висуває перед Україною нові вимоги щодо відкритості та підзвітності у бюджетному процесі. Згідно з директивою 2011/85, яка визначає вимоги до національних бюджетних систем, країни-члени ЄС повинні мати незалежні фіскальні органи. Отже, заснування ПБО є стратегічно важливим кроком для нашої країни на шляху до європейської інтеграції.
По-третє, очікувана міжнародна допомога для відбудови країни, обсяг якої буде суттєвим, має бути під належним контролем. Ба більше, створення ПБО сприятиме зменшенню залежності парламенту від виконавчої влади і дозволить йому бути рівноправним учасником бюджетного процесу.
Комітет з питань бюджетної політики ухвалив рішення доручити робочій групі з питань створення і функціонування Парламентського бюджетного офісу розробити та запропонувати на розгляд народних депутатів функціональну та організаційну моделі ПБО, а також напрацювати необхідні законопроєкти.
Як голова робочої групи, що займається формуванням ПБО, маю намір залучити до цього процесу представників усіх депутатських фракцій. У січні ми плануємо організувати масштабне обговорення різних моделей ПБО та запросити парламентарів з держав Європейського Союзу для обміну досвідом щодо створення та функціонування подібних інституцій.
Україна потребує потужного парламенту, здатного об'єктивно аналізувати бюджетні пропозиції та діяти на благо суспільства. Запровадження ПБО є не лише інновацією, а й важливим кроком до зміцнення автономії парламенту, підвищення якості його рішень та забезпечення ефективного управління державними фінансами.